«Ми-клас!» — Учасник №12 — ЗОШ №13, 5 клас.

Доброго дня, шановна редакція газети
«Кременчуцька Панорама»!

Раді вас вітати! Давайте знайомитися — ми учні 5 класу Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13. image003В нашому класі навчається 9 хлопчиків і 6 дівчаток.Наш маленький, проте дружній і веселий колектив любить цікаво і з користю проводити свій вільний час, з задоволенням приймаємо участь у всіх шкільних та міських конкурсах та змаганнях. Серед наших захоплень і спортивні секції, і гуртки з рукоділля, є в класі поети, співаки та танцюристи. Любимо відкривати нове у всьому, девіз нашого класу «Тільки вперед і ні кроку назад!».

image001Нещодавно наша цікавість привела нас на екскурсію до музею нафтопереробного заводу, де ми дізналися багато нового про історію виникнення та виробництво одного з найбільших заводів нашого промислового міста.

Дізнавшись про щорічний проект «Ми – клас!» вирішили взяти участь саме цього року, тому що він присвячений 70-річчю визволення Кременчука від німецько-фашистських загарбників. Адже нам є чим пишатися! В стінах нашої школи навчалися — Герой Радянського Союзу Ткаченко Ілля Іванович та Костянтин Ємельяненко, який у роки Великої Вітчизняної війни повторив подвиг Олександра Матросова.

image002Багато цікавих історичних фактів з біографії Іллі Івановича Ткаченка ми дізналися завдяки результатам роботи шкільної пошукової групи «Пролісок». Члени цієї групи досліджували історію життя Іллі Івановича Ткаченка. Це справді була непересічна особистість, героїчним вчинком якої неможливо не захоплюватися.

 

image004Нам стало відомо, що Ілля Іванович закінчив школу з двома четвірками. Цікавим фактом є й те, що у паралельному класі цієї школи навчався теж, у майбутньому Герой Радянського Союзу, Костя Ємельяненко.
Про подвиг Іллі Ткаченко нам розповіла його сестра — Зоя Петрівна Ткаченко: «78-ий стрілецький полк 25-ої гвардійської Червоного прапора дивізії 6-ої армії у вересні 1943 року вийшов до Дніпра, в районі Синельникове Дніпропетровської області. У ніч на 26 вересня мінометний взвод під командуванням гвардії лейтенанта Ткаченка одержав завдання форсувати ріку і захопити плацдарм на її правому березі. Командир взводу швидко організував переправу і розпочав атаку. Під час цієї атаки Ілля був тяжко поранений. У човен попав снаряд, де знаходився Ілля Іванович. image005Частина бійців загинула, а поранений у живіт командир продовжував організовувати атаки, командувати взводом. Не дивлячись на жорстокий артилерійсько – мінометний вогонь ворога, гвардійці у числі перших переправились на правий берег і увірвались у траншеї супротивника. Розвиваючи наступ, вони зайняли висоту «130.3». Незабаром підійшло підкріплення. П’ять контратак ворога було відбито взводом І.Ткаченка. Під час цих контратак було розгромлено до двох батальйонів піхоти і знищено чотири німецьких танки. Взвод під командуванням Ткаченка, не відступив ні на крок.

Завдання було виконане, але ціною життя. У цьому бою відважний командир Ілля Ткаченко загинув. Поховано героя в районі Синельникова Дніпропетровської області у братській могил».

image006 image007

 Іллі Івановичу Ткаченку присвоєно посмертне звання Героя Радянського Союзу. Разом з грамотою Президії Верховної Ради СРСР мати Іллі получила листа, в якому було написано: «Шановна Поліна Митрофанівна! Ваш син – гвардії лейтенант Ткаченко І.І. в боях за радянську Батьківщину загинув смертю хоробрих. Подвиг ніколи не буде забутим нашим народом».

image008 image009

 Війна не жаліла нікого… Зоя Петрівна пішла по стопам свого троюрідного брата, з яким провела дитинство. У 1944 році вона закінчила медичне училище. Тому на фронті працювала в санітарній частині 4-ої танкової армії під командуванням Леляшенка. Дійшла з радянськими військами до кордонів Радянського Союзу. День Перемоги старший фельдшер зустріла в званні капітана. Зоя Петрівна має велику кількість нагород. Вона нагороджена багатьма медалями: «За Отвагу», «За взятие Берлина», «За взятие Праги», орденом Великой Отечественной войны.

image010 image011

Ветерани Великої Вітчизняної війни є частими гостями нашої школи. Напередодні Дня визволення нашого міста від німецько-фашистських загарбників до нас в гості завітала Лідія Дмитрівна Шаткова. Ми з захопленням слухали її розповідь про роки Великої Вітчизняної війни, сповнені патріотизму і героїзму. Адже вона пам’ятає Кременчук у 1943 році, хоча їй, на той час, щойно виповнилось 10 років. Лідія Дмитрівна належить до покоління, яке давно офіційно визнали: «діти війни».

image012 image013

Намагаємося дізнатися про військові будні і в наш час. Так, до дня Захисника Вітчизни ми запросили члена «Бойового братства» Клименка Григорія Григорійовича, який розповів про труднощі та радощі сучасної армії. Григорій Григорійович поділився досвідом виховання справжнього захисника, адже сам він декілька років викладав в ліцеї з посиленою військовою підготовкою, де навчаються звичайні хлопці, які мають мрію стати військовослужбовцями.
Знати свою історію, любити свою Батьківщину – ось ті напрямки яким потрібно слідувати, щоб бути справжнім громадянином своєї держави!
В планах нашого класного колективу багато цікавих екскурсій та подорожей. Маємо надію, що все задумане здійсниться, адже наше прагнення до відкриттів невгамовне!

Напишіть відгук