«Ми-клас!» — Учасник №10 — ЗОШ №24, 10 клас

Доброго дня шановна «Кременчуцька Панорама» до вас звертається 10 клас Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 24.

Велика Вітчизняна війна почалася в 1941 році, а закінчилася в 1945 році. Загинуло дуже багато людей. Війна — це найжахливіше, що може статися в житті людини. У цьому році 29 вересня ми всі будемо відзначати 70 років з дня визволення нашого наддніпрянського місця Кременчука.

Для нашого 10 класу , це свято особливе. Більшість з нас є членами військово-патріотичного гуртка «Меморіал». Ми постійно приймаємо участь у міських заходах з нагоди святкування Дня перемоги та Дня визволення міста.

01

Але й протягом року ми не забуваємо про цю страшну війну, проводимо святкові концерти для ветеранів, свята вулиць названих іменами героїв війни. У вересні цього року у нашій школі проводився місячник патріотичного виховання, протягом місячника пройшов фестиваль патріотичної пісні де хлопці нашого класу зайняли І місце з піснею « Эх, путь дорожка фронтовая». Заключним етапом було відзначення свята вулиці імені А.С.Ковпака. На захід були запрошені ветерани ВВВ та почесні гості. Кожен учень класу зібрав матеріали «Моя родина і Велика Вітчизняна війна» з яких ми дізналися куди, в свій час доля завела наших дідів, прадідів. З їхніми спогадами та розповідями ми уявно пройшли дорогами війни землями Білорусії, Прибалтики, Польщі, Німеччини.

Щорічно у нашому класі проводиться акція «Допоможемо ветерану», наші хлопці допомагають по господарству ветеранам ВВВ які живуть в нашому мікрорайоні. В рамках героїко-патріотичного проекту «Пам’ять про війну єднає» нами зібрані матеріали про бойовий шлях 1902 самохідного артилерійського полку, який у 1943 році відзначився при визволенні міста Кременчука і за наказом Верховного Головнокомандуючого Маршала Радянського Союзу И.В.Сталіним отримав найменування «Кременчуцький».

02

Разом з класним керівником Шевчик Тетяною Олексіївною ми багато подорожуємо місцями бойової слави побували в Павлиші, Полтаві, Києві, Львові.

День визволення Кременчука від німецько-фашистських загарбників — особливе свято! Сумно, тому що багато солдатів не повернулося додому. Щороку на свято їх приходить все менше і менше. Вони слухають привітальні промови, приймають вітання, а в пам’яті проносяться ті далекі суворі дні. І кожен згадує щось своє. Ми «паростки майбутнього», і ми повинні берегти ветеранів та пам’ять про їх подвиг, тому що їх залишається все менше.

Ми бажаємо всім ветеранам здоров’я, щастя і удачі!

Напишіть відгук