Віталій Величко:«Для мене важливо навести лад на власному окрузі.

Робота на окрузі

Найчастіше на окрузі я стикаю­ся з проблемами комунальни­ми. Люди просять допомоги у питаннях проведення   монтажних робіт у під’їздах, на дитячих ігрових майданчиках, внутрішньоквартальних дорогах тощо. Наші керуючі компанії після депутатських звернень до них ідуть назустріч і намагаються вирішити ці проблеми.

Є й специфічні моменти. На­приклад, проблема з бомжами поблизу будинків 1, 9 на вулиці Чкалова та будинку 29 на вули­ці Щорса. Тут є приватні будин­ки, і виникла необхідність вста­новлення великого контейнера для негабаритного сміття. На прохання мешканців КАТП 1628 його встановило, а наявність такого відкритого контейнера одразу привабила велику кіль­кість бомжів. Навкруги почали збиратися групки бомжів по п’ять-сім осіб. Звісно, місцевим мешканцям таке сусідство було зовсім не до вподоби. У дворах гуляють малі діти, а тут — бомжі. Тож люди прийшли до мене.  Я звернувся до правоохоронців, і зараз такої проблеми з великою кількістю бомжів тут немає.

Активно ведемо роботу з обла­штування дворів та спортивних майданчиків для дітей. Хочу за­уважити, що мова йде не лише про дитячі гойдалки, а саме про майданчики для підлітків. Проводимо реконструкцію тих спортивних майданчиків, фут­больних та хокейних полів, які були облаштовані у дворах ще за радянських часів. Взагалі, роботу на окрузі я вважаю пріоритетною, і хочу, аби був порядок.

Плани депутата

Я гадаю, що нам, депутатам-мажоритарникам плани скла­дають обставини й люди, адже саме люди йдуть до нас постій­но. Звісно, першочерговим у моїх планах є пошук інвесто­рів для реконструкції дитячих спортивних майданчиків. Не менш важливою я вважаю ро­боту з прибирання гаражів із дворів. На моєму окрузі таких гаражів без жодних дозвільних документів дуже багато. Причо­му часто їх встановлювали там, де до цього гралися діти — на майданчиках. Тож я упевнений, що для гаражів має бути певне виділене місце, на кшталт га­ражних кооперативів тощо, де люди й мають зберігати свої автівки та встановлювати гаражі. Звісно, мова не йде про те, щоб взяти й за одну мить прибрати всі гаражі з дворів. До вирішен­ня цієї проблеми слід підходи­ти виважено й забезпечити як можливість паркінгу, так і уне­можливити появу таких собі «безпаспортних» гаражів у на­ших дворах.

Оцінка роботи влади

Мені подобається як зараз пра­цює кременчуцька виконавча влада. Активно, наполегливо, дуже упевнено й систематизо­вано, не кидається з боку у бік. Скажу одразу, порівнювати, як було раніше і стало зараз, мені важко, адже я став депутатом уперше, і з роботою попередни­ків особливо не стикався. Тому я можу говорити лише про сьо­годення. Тож владі за її роботу я ставлю 4 з плюсом. Особли­во приємно, що зараз активно ведеться ремонт міських доріг, однак є величезна проблема із внутрішньокварталь-ними до­рогами. Якщо говорити про мій округ, то у дворах на вулиці Цюру-пи, де мешкають люди з об­меженими можливостями зору, ситуація взагалі ганебна. Я вже знайшов людей, які надали ма­шину гранвідсіву, й дорогу там просипали. Однак такого ре­монтування вистачає не надов­го, бо дощі вимивають все. Тут потрібно провести нормальні ремонтні роботи й заасфа-ль­тувати дорогу, на це необхідні гроші, яких зараз, на жаль, на ці потреби у міському бюджеті немає.

Видно, що міська виконавча влада бажає працювати й вирі­шувати міські проблеми. Мож­ливо, зараз не все складається, та гадаю, що потенціал вони мають дуже добрий і все у них вийде.

У житті

Віталій Величко одружений, має восьмирічну доньку Анастасію. І свій вільний час завжди проводить разом зі своїми «ді­вчатками».
«Для мене відпочинок може бути лише один — всією роди­ною. Якщо ми всі разом, то й величезного значення, де і як відпочивати, особливо немає. Взимку ми їздимо у Карпати, катаємося на лижах. Щоправда, відомий лижний курорт Буковель відвідали вперше в цьому році, а до цього відпочивали у моїх друзів з інституту, там і вчилися кататися. Коли поїхали на зимовий відпочинок вперше, Наталці, моїй дружині, взагалі не сподобалося. І на лижі вона «встала» не одразу, а десь на другий-третій рік, а от Настя, не дивлячись на те, що була ще зо­всім маленька, їй тоді було десь три — чотири рочки, опанувала лижі одразу, і «ганяла» по го­рах як справжній спортсмен.

Влітку багато часу проводимо біля води. Приблизно п’ять ро­ків тому я відкрив для себе дайвінг і, чесно кажучи, закохався у нього. Саме тому, коли є вільний час, ми їдемо до води і я пірнаю. Люблю рибалити, причому як на вудочку, так і пірнаючи. Скажу одразу, що у Пслі пірна­ти набагато краще, адже Дніпро брудний, зелений. А ось на Пслі можна побачити не лише рибу: саме там я спостерігав за бобра­ми, ондатрами.  Донька також дуже добре плаває, пірнає, а нещодавно я подарував їй вудочку, тепер, коли ми відпочиваємо на дачі, вона бігає на рибалку і навіть приходить з «уловом».

Родина Величко дуже легка на підйом, вони можуть легко зібратися й поїхати на вихідні у подорож по річках України. А ось на перегляд телеві-зора часу у них взагалі не вистачає. «Телевізор у нас працює лише вранці, коли я збираюся на ро­боту й дивлюся новини, а потім Настя — мультик. А так часу на нього взагалі немає. Для нас го­ловне, щоб його вистачало на те, аби бути разом і саме разом від­кривати щось нове, цікаве, і не десь за кордоном, а тут, поблизу нашого рідного Кременчука», — розповів депутат.

ПОЗИЦІЯ  ДЕПУТАТА

Молодь — це наше майбутнє, майбутнє нашої країни. І з нею необхід­но постійно займатися. За виховання молоді відповідальність мають нести всі: батьки, школа, навчальні заклади, суспільство. Взагалі, я пригадую своє дитинство, підлітковий вік і точно можу сказати: слід зробити так, щоб у дітей не було вільного часу, який би вони могли проводити «на вулиці». Дітям потрібно знаходити за­няття. Це може бути що завгодно, те що їм до вподоби: хтось любить спорт, хтось музику, малювання. Тільки-но я пішов до школи, батьки записали мене до секції дзюдо, яку я відвідував протягом усіх шкільних років.  Я із задоволенням граю з дітьми у футбол. Навіть створили таку собі окружну дворову команду з футболу. Не менш приємно прихо­дити до першої школи, що на моєму окрузі, й грати з малечею у во­лейбол. Дорослі не повинні відмахуватися від молоді й говорити, що це не наші проблеми. Якщо ми всі разом не станемо більш уважно ставитися до підростаючого покоління, це може стати справжньою проблемою, причому — в масштабах держави.

Напишіть відгук