Законопроект «Про житлово-комунальні послуги».

Стан покрівлі даху у більшості будинків міста. Верховна Рада  України у першому читанні ухвалила законопроект «Про житлово-комунальні послуги» (реєстраційний № 1581-д, від 9.12.2015). Якщо документ пройде друге читання,  то  споживачі  житлово-комунальних послуг будуть зобов’язані взяти на себе відповідальність за стан свого житла.
1. Співвласники багатоквартирних будинків – господарі будинку.
З 1 липня 2015 року набув чинності Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Тепер співвласниками приміщень будинку є всі мешканці, яким належать квартири. Тобто поняття «балансоутримувач» не буде. Це означає, що багатоквартирні будинки у Кременчуці не стоятимуть на балансі єдиного вцілілого ЖЕП «Автозаводське». Відповідно, ЖЕП та УЖКГ не відповідатимуть ні за дах, ні за горище, ні за підвал. Тепер усе це – у спільній сумісній власності мешканців. І вони відповідають за стан свого майна. Правові відносини виникають між споживачами, виконавцями послуг (підприємствами, що постачають газ, воду, електроенергію) та управителями.
2. Хто є управителями будинку?
Крім мешканців, за будинок відповідатимуть управителі.
Управитель – це «фізична особа – підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності». Мешканці укладають договори з управителем на послугу управління будинком та сплачують ціну за послугу управління, обраховану в розрахунку на один квадратний метр житлової площі (тобто послуга управління – замість експлуатаційних витрат).
Ціна на послугу включатиме:
1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;
2) винагороду управителеві.
Управитель має скласти кошторис витрат на утримання будинку, і він є невід’ємною частиною договору зі споживачем. Управитель від свого імені забезпечує утримання будинку на належному рівні, укладає договори на виконання робіт (ремонтів тощо). Тобто фактично робить усе те, що нині – керуючі компанії.
Як вибирати управителя, передбачено вже чинним законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». І якщо мешканці самі не оберуть управителя до 1 липня 2016 року, їм його призначить міська рада.
Щоправда, управителя можуть не обирати ОСББ, які знаходяться на самозабезпеченні (ст. 20 Закону «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків»). Там, як і раніше, керуватиме голова ОСББ.
3. За рахунок мешканців будинку – здійснення капітальних ремонтів.
Якщо не буде «комунальної власності», то, відповідно, міська рада (виконком) за неї й не відповідатиме. Законопроект «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що капітальні ремонти здійснюватимуться за рахунок накопичувального фонду, який створюють співвласники (тобто мешканці). Управитель «інформує співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту. І потім «управитель здійснює накопичення коштів на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна».
4. Один лічильник лічильник – на всіх мешканців будинку.
Суть нововведень у понятті «комерційний облік». В законопроекті визначено: «Точкою комерційного обліку” комунальних послуг (крім природного газу і електричної енергії, а також послуги з поводження з побутовими відходами) у багатоквартирному будинку є комплект засобів вимірювальної техніки будинкового (групового) вузла комерційного обліку, а в разі відсутності такого вузла – інженерний ввід».
Законопроект говорить про те, що індивідуальні прилади обліку не є комерційними. Вони можуть використовуватися як комерційні за згодою споживачів та виконавця послуг, але за умови, якщо такі лічильники є не лише в квартирах, але й в інших приміщеннях будинку.
Цікаво, як ділитиметься на всіх спожита за одним комерційним лічильником вода? Адже один мешканець її економить, а інший – ні?  Закон передбачає, що показники квартирних лічильників таки враховуватимуться при розподілі. «Порядок розподілу між споживачами спожитих обсягів комунальних послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України», – сказано в законопроекті. Тобто КМУ має ще видати спеціальну постанову.

З іншого боку, законопроект чітко передбачає, що виконавці послуг (водоканал, «Теплоенерго», «Полтаваобленерго») відповідатимуть за комерційні прилади обліку – здійснюватимуть їх повірку, ремонт. Таким чином, повіряти квартирні лічильники води споживачі знову будуть змушені за свій рахунок.
На даний час повірку квартирних лічильників гарячої води «Полтаваобленерго», «Теплоенерго» здійснюють за рахунок тарифу (тобто без додаткової плати). Водоканал теж повіряє лічильники холодної води за рахунок тарифу з 1 лютого цього року – з часу офіційного підвищення тарифу.
5. Якість компослуг вимірюється «у точці обліку».
Із  законопроекту: «Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги її якість відповідала встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором вимогам». Слідує, що якість послуги повинна відповідати нормам «у точці обліку», тобто там, де встановлено комерційний прилад обліку. Тобто теплопостачальник подасть теплоносій належної температури до будинкового лічильника, а далі – проблеми мешканців та їхнього управителя.
6. Проблеми у разі аварійних ситуацій.
Якщо мешканець не пускає до своєї квартири виконавця послуг для ліквідації аварії, не дає замінити сантехнічне обладнання, перевірити лічильник у квартирі (у нас ще залишаються лічильники електроенергії та газу), йому можуть припинити постачання послуги. «Після надання споживачем такого доступу надання послуги відновлюється», – сказано в законопроекті.

  Слід зазначити, що ОСББ вже платять із загальними будинковими лічильниками води, але при цьому розподіляють покази з урахуванням квартирних лічильників. Цим займається голова ОСББ.

 

За матеріалами  статті Тетяни Донченко;

фото – Метель В.О.

Стан більшості теплових пунктів у будинкахВхід у підвалПісля проливних дощівВід халатності - до небезпекиСтан міжквартальних дорігОзера під будинками

Напишіть відгук