Усі кольори вишиванки…

DSCF4547

Кременчуцькі юні художники познайомилися з народними промислами у с. Решетилівка на Полтавщині. Цю екскурсію для учнів Міської дитячої художньої школи ім. О. Литовченка організував Всеукраїнський благодійний фонд «Джерело Дніпра», Почесним Президентом якого є Володимир Матицин.Учні художньої школи різних класів – від 1-го до 4-го – традиційно впродовж навчального року були активними учасниками творчих конкурсів від ВБФ «Джерело Дніпра», тож  заслужили на подарунок. А що може бути краще для талановитої людини, ніж можливість навчитися чомусь новому? Юним митцям надали можливість побувати у закладі, де навчають народних умільців – вишивальників, живописців, килимарів, кравців та закрійників. Це художній професійний ліцей у с. Решетилівка, єдиний на Полтавщині й один із небагатьох в Україні.

Діти побували в музеї навчального закладу, де представлені роботи викладачів та дипломні роботи випускників ліцею – вишиванки, килими та гобелени. Дітвора з захопленням слухала розповіді про різні техніки створення виробів. Навчання в ліцеї є гарною підготовчою базою для вступу до вузу мистецького спрямування, в закладі тісно співпрацюють з Полтавським національним педагогічним університетом ім. В. Короленка.

Мали можливість юні художники подивитися також на майстерні, де займаються ліцеїсти – відвідали заняття 1-го курсу живописців, котрі якраз вчилися малювати аквареллю з сіллю. Ліцеїсти дивилися на відвідувачів трохи спантеличено, а дітвора з увагою роздивлялася клас, завішаний яскравими картинами. Викладач розповіла, що професію живописця можна отримати за двома спеціальностями – і, власне, живописця, і килимаря. Пояснюється це тим, що перед створенням гобелена майстер повинен зробити власний малюнок.

Побували кременчужани й у майстерні художніх промислів. Ото була дивина – бачити, як голка сама рухається вгору-вниз – встигай лише рухати тканину, аби візерунок вийшов. Ще більшою дивовижею здалася вишивальна машина, куди юні екскурсанти вирушили далі. Це справжній робот! Майстер створює малюнок вишивки, скидає його на флеш-картку і вставляє картку в машину. Комп’ютер аналізує малюнок і починає вишивати – спочатку одним кольором, потім видає характерні звуки та просить замінити нитку. Така машина здатна дуже швидко вишити найскладніші узори. Ось тільки треба слідкувати, аби нитка не порвалася та не пом’ялася тканина. Щоправда, навіть у робота є свої вподобання – в нього найкраще виходить вишивка хрестиком, а ось гладдю вже не так гарно.

Тут, на фабриці, юні художники побачили і процес виготовлення гобелена. До речі, 1 м² такого килимка коштує 7 тис. грн – непогана мотивація для молоді, аби вчитися цьому ремеслу. Але, головне, побачили наживо, як працюють майстри давніх українських ремесел.

Людмила Будіна, викладач Дитячої художньої школи:

– Діти отримали уявлення про народну творчість, бо те, що ми вивчаємо по підручниках, не дає повної картини. Вони отримали великий позитивний емоційний заряд, що для художника дуже важливо. Адже відомо, що творчість передається від людини до людини. Завдяки таким екскурсіям, котрі щороку організовує для нас ВБФ «Джерело Дніпра», діти знайомляться з творчістю наших предків, бачать, як працюють майстри. Щиро дякуємо Фонду та його Почесному Президенту Володимиру Матицину за турботу про підростаюче покоління.

Єлизавета, учениця художньої школи:

– Мені подобається вишивати хрестиком. А от машинна вишивка – це, звісно, нова технологія, але ручна виглядає більш акуратно, гарно, душевно. Але чи буду вступати до цього ліцею, я поки не думала, адже навчаюся лише у 8-му класі.

Веніамін:

– Мені здається, що вишивати – дуже захоплююче, хоча я цим ще не пробував займатися. Найбільше ж мені подобається малювати: улюблений стиль – графіка. Вишиванки я своєї поки не маю, але після екскурсії почав задумуватися.

Текст і фото: Дмитро Малишко

Напишіть відгук