Субсидії будуть платити грошима. На кому держава заощадить 10 млрд грн і кого чекає перевірка

Монетизацію субсидій на оплату житлово-комунальних послуг повинні впровадити вже в березні 2017 року. У Кабміні все ще розглядають варіанти “реформи” і думають, як скоротити кількість субсидіантів.

28_main

В опалювальному сезоні 2016/17, за прогнозами Мінсоцполітики, кожен другий українець буде отримувати субсидії. На це з державного бюджету витратять 52 млрд грн, зазначив віце-прем’єр Геннадій Зубко. У той же час експерти озвучують більш песимістичний сценарій: на “комунальну знижку” державі в наступному році доведеться витратити до 80 млрд грн. У 2017-му кількість субсидіантів скоротиться завдяки різкому зростанню мінімальної зарплати до 3200 грн (в Мінфіні планують заощадити 4,8 млрд грн), ще 5 млрд грн щорічно заощаджуватимуть на субсидії завдяки роботі Фонду енергоефективності.

Ми з’ясували, що очікує субсидіантів в наступному році, і кому стане складніше отримати допомогу від держави та пропонуємо думку експертів по питанню скорочення кількості субсидіантів.

Єксперт з питань соціальної політики Інституту соціально-економічних досліджень Маріанна Онуфрик впевнена, що субсидії отримують в переважній більшості, далеко не бідні громадяни. Так, за оцінками ПРООН, тільки 13% субсидіантів дійсно можуть вважатися бідними і неспроможними оплачувати комуналку, тому потребують субсидій в першу чергу. Але спрощений доступ до субсидій, при умові подання всього двох документів – заяви і декларації про доходи, дає можливість отримувати субсидії і громадянам, які зловживають спрощенною системою отримання субсидій, єдиною перешкодою для отримання якої є покупка від 50 тис. грн. Тобто не враховано майно, спосіб життя, доходи від депозитів тощо. Також є тенденції, коли люди, щоб відповідати вимогам для субсидії, вдаються до тінізації заробітної плати і звертаються до своїх роботодавців з проханням офіційно виплачувати мінімальну зарплату, щоб претендувати на субсидію.

Інший експерт, заступник голови департаменту “Нафтогазу” Олексій Хабатюк вважає, що головна проблема діючої системи нарахування субсидій – відсутність механізмів уникнення шахрайства. На думку експерта в цьому питанні дуже багато різних аспектів, Це і питання мертвих душ, і заниження своїх доходів, і недотримання норм споживання і інше. Крім того, на думку експерта, діючі нормативи споживання завищені. Так, субсидія нараховується на соціальну норму споживання, а за “зайві” кубометри газу, води, Гкал тепла і кВт * год електроенергії доводиться платити самим. За кілька років в Україні, наприклад, норму споживання газу скоротили в два рази – з 11 до 5,5 кубометрів на квадратний метр. Якщо раніше в квартирі площею 30 квадратних метрів субсидія “покривала” 330 кубів газу, після зниження нормативів – всього 165 кубів.

В “Нафтогазі” підрахували: реальне споживання газу – 4 кубометри на квадратний метр. В Кабміні планують скоротити нормативи споживання в наступному році, відразу після закінчення опалювального сезону. В результаті субсидію будуть виділяти на менший обсяг ресурсів, а українцям, які не утеплили своє житло, доведеться платити більше навіть з субсидіями.

Підвищення мінімальної зарплати дозволить скоротити кількість тих субсидіантів, які тримали частину своєї зарплати в тіні для того, щоб менше платити за “комуналку”. За інформацією джерела в Міністерстві фінансів, в наступному році в результаті підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн держава зекономить на субсидіях 4,8 млрд грн.

 

Напишіть відгук