Шукаємо землю

1417681563_102_6873

Гора. За і проти
Проти виділення земельних ділянок воїнам АТО на Деївській горі вельми активно виступили громадські діячі. Вони кажуть, що захисники Вітчизни гідні кращих варіантів, ніж їм пропонують. На Деївці ж — звалище по сусідству, немає необхідних комунікацій, а отже житловий будинок не збудуєш, та й їхати дуже далеко.
В розмові з «КП» заступник міського голови Геннадій Музика погодився з тим, що для військових АТО Деївська гора – можливо і не найліпший варіант, але іншого немає.
— Ми чекаємо, що в найближчі місяці до нас надійде близько 300 заяв на земельні ділянки від учасників АТО. І ми б хотіли, щоб усі воїни були у приблизно рівних умовах. Щоб не виникало запитань: а чому мені там, а тобі там? Де в межах Кременчука знайти стільки землі? На схилі Деївської гори у нас ділянок найбільше – 186, по 10 соток кожна. Але навіть ця територія не може задовольнити всіх потреб у разі одночасного надходження сотень заяв, — говорить Геннадій Музика.
— В наказі про виділення садових ділянок воїнам АТО вказано цільове призначення – «під садівництво, будівництво». Це дозволяє будь-яке будівництво – чи то дім, чи то дачу… Можна побудувати повноцінне житло, де навіть зареєструватись, — пояснює кременчуцький віце-мер.
Головний архітектор міста Олександра Волощенко додала, що на схилі Деївської гори проектом передбачена так звана «терасна» забудова. Деївське звалище побутових відходів від найближчої садибної ділянки розташоване на відстані 600 метрів.
Щоправда, жодних комунікацій на цій ділянці не прокладено, тобто немає ані газу, ані води, ані каналізації. Проте, комунікацій немає і на іншій ділянці, про яку вели мову на сесії міськради громадські діячі, — в мікрорайоні «Озерний». (район колишніх артскладів).

Озерний. Поки — нікому
Новий житловий мікрорайон майже у центрі Кременчука наразі залишається мрією. У 2005 р. 88 га землі навколо озера на території колишніх артскладів віддали будівельній корпорації «Столиця» для зведення мікрорайону «Озерний». Уже за рік будівельники забили палі, деінде звели так званий нульовий поверх майбутніх будинків у багатоповерховій зоні, але в 2008 р. роботи були припинені, як тоді пояснювали — через перепроектування.
— Однією з причин зупинки будівництва тоді стала проблема підводу комунікацій, тобто газу, водопостачання, каналізації, електрики, — розповів віце-мер Геннадій Музика. — Підведення комунікацій, за приблизними підрахунками, коштує близько 80 млн грн. Без цього забудова району недоцільна. Навіть, якщо знайдеться можливість підвести комунікації за рахунок бюджету, а це малоймовірно, то пройде не рік і не два.
Коли «Столиця» пішла з «Озерного», були спроби певних осіб «віджати» собі діляночку під котедж на цій території. «Міськрада тоді втрутилась у ситуацію і запровадила своєрідний мораторій на виділення землі в Озерному. Територія була передана комунальному підприємству «Управління капітального будівництва», і жодного шматка землі під індивідуальне будівництво в цьому районі ніхто не отримав», — зазначає Геннадій Музика. На ділянці землі, де передбачена індивідуальна забудова, можна «нарізати» 145 ділянок в середньому теж по 10 соток. Але, як з’ясувалось, в «Озерному» є неабияка проблема – підтоплення.
— Про підтоплення було відомо ще інвестору, який збирався проводити будівництво, — повідомила головний архітектор Олександра Волощенко. — Роботи з підняття рівня землі передбачені в проекті забудови мікрорайону від самого початку. За приблизними підрахунками, щоб вирівняти ділянку і підняти її вище рівня грунтових вод, потрібно завезти 210 тис. куб м землі. Не виключено, що після цих робіт виникнуть проблеми з відтоком дощових вод. Треба буде робити закриту дощову каналізацію по асфальтованому покриттю. Це має бути зроблено централізовано.
Олександра Волощенко вважає: якщо роздати ділянки під індивідуальне будівництво, люди не зможуть самотужки зробити централізовану дощову каналізацію. «В іншому випадку на ці ділянки чекає постійне підтоплення. І в якому місці воно виникне, зараз сказати важко, бо грунтові води постійно змінюють свій напрямок», — зазначила архітектор.
Сьогодні земельна ділянка, де передбачався майбутній престижний мікрорайон, внесена до реєстру інвестиційно-привабливих, інформація про це розміщена на сайті Полтавської облдержадміністрації.
— Згідно з Генпланом, окрім індивідуальних котеджів у цьому мікрорайоні заплановані школа, дитячий садок, торговельний центр, стадіон і низка інших інфраструктурних об’єктів, — виступає за «недоторканість» території «Озерного» Геннадій Музика. – Звісно, можна відмовитись від планів створити такий мікрорайон. Але тоді там буде «шанхай» — хто, що хоче, те й будує.
Схожу думку висловив і перший віце-мер Віктор Калашник: «Якщо роздати цю територію під індивідуальне будівництво, інвестор туди вже ніколи не прийде. Ті, люди, які можливо отримають ці ділянки, навряд чи мають зайві 100-200 тис. грн, щоб почати там щось будувати. У бюджеті грошей на це точно не має!»
Отже, поки на землю в Озерному діє вищевказаний мораторій.

А землі-то й немає!
Нині у міськвиконкому ламають голови над тим, де знайти землю для учасників АТО, щоб задовольнила всіх діячів й активістів, котрі перейнялися цим питанням.
— У центрі землі немає. Ми зробимо повну ревізію, але впевнений, що знайдемо максимум 7-10 ділянок. А учасників АТО, як уже казали, близько 300. Як визначити з них сімох «щасливчиків»? Ділянки не в центрі, наприклад, Лашки, Реївка. Про що мова? Підприємливі кременчужани вже давно розібрали всі ділянки в цих мікрорайонах. Звісно, ми перевіримо, але не думаю, що там знайдеться вільна земля», – зазначає заступник міського голови Геннадій Музика.
З віце-мером в унісон говорить і головний архітектор Олександра Волощенко: «Можливо, десь серед уже існуючої садибної забудови і є вільні ділянки, але їх одиниці. До того ж, визначити ці місця буває дуже нелегко. Ділянка, на якій розташований навіть розвалений будинок, може мати власника».
— Локальних, окремих точок, де є земельні ділянки під індивідуальну забудову, в Генплані не передбачено. Їх доведеться шукати, тому ми пропонуємо кременчужанам, які представляють інтереси учасників АТО чи членів їхніх родин, допомогти нам у цьому пошуку, — пропонує Олександра Волощенко.
Сьогодні створено комісію з вивчення цього питання, але повний ретельний аналіз наявності вільних земельних ділянок в Кременчуці, може зайняти не один місяць, каже головний архітектор.
Призупинено і питання виділення землі на тій же Деївці.
— Рішення про виділення там землі знято на доопрацювання. А отже його прийняв лише виконком, міськрада — не затвердила. Виділяти чи ні землю у тому місці, не можу сказати точно. Ми визначимось із цим окремо, — сказала Олександра Волощенко.
Як повідомили в мерії, зараз до міськвиконкому надійшло понад 45 заявок на отримання земельних ділянок в Кременчуці, частина з них – від учасників АТО, і деякі – саме на Деївській горі.

Парк «Депутатський» – під забудову?
Автозаводська райрада запропонувала виділити під індивідуальну забудову воїнам АТО територію парку «Депутатський», що розташований вздовж вул. Тельмана, у квт 278. Як такого парку немає, була ідея екс-голови Автозаводського району Володимира Коваленка створити цю зону відпочинку. Щоправда, вздовж залізниці, навіть в її захисній зоні, і до того ж неподалік пропарочної станції. На території 13,4 га кілька років поспіль намагалися висадити дерева, але вони так і не виросли, бо не було системи поливу. Сьогодні вже нова влада району готова віддати цю територію під забудову.
Перший заступник міського голови В. Калашник підтвердив, що можливість віддати цю землю під приватні будинки, дійсно, розглядається. Мовляв, недалеко комунікації, і до маршрутки близько. За розрахунками, там можна «нарізати» близько 140 ділянок.

«Комунікацій немає ані на Деївці, ані в «Озерному». Різниця лише у місці розташуванні цих земельних ділянок, а в «Озерному» крім того потрібно ще й вирівнювати рельєф», — говорить Геннадій Музика.

Напишіть відгук