Патріотична лірика дитячо-юнацького клубу «Меркурій»

20131003162623

МОЯ УКРАЇНА

Я бачу вільну Україну,

Яскраве сонце над селом,

Блакитне небо в височині,

Лелека кружить над дахом.

Лелека зичить мир і спокій,

Добробут, щастя на землі.

Сади чудові нам на радість

Розквітли в весняній імлі.

Тетяна Хоменко, 10 років

 

МІЙ КРАЙ

Живу я в моїй Україні,

В чудовім співучім краю.

Я славлю свою Полтавщину

І рідну землю мою.

Люблю я мій край хліборобський,

Пахучі, квітучі сади

І річки, що тут протікають,

Й зелені круті береги.

Люблю я високії гори

І простір безмежних ланів.

Люблю Кременчуцьке я море

І річок весняний розлив.

Все миле у рідному краї:

І мова співуча моя,

І спів соловїв на світанні,

І клекіт з небес журавля!

Тетяна Хоменко, 10 років

 

НЕ КИДАЙ УКРАЇНУ В НЕВОЛІ

Не кидай Україну в неволі,

Їй тяжко — до смерті, до болю!

Нехай кожний дарує їй волю.

Уявіть, як же важко всім тим,

Хто Україну поставив перед усім!

І пішли захищати її

Доки плачуться їх матері.

Так, ми носим з собою свої прапори,

Але вони — вони Вояки!

Вони не мажори і не депутати,

Та шану повинні усі їм віддати.

Не кидай Україну в неволі,

Їй так тяжко — до смерті, до болю!

Жванко Марія, 10 років

 

ПОЛЕТІЛИ ЖУРАВЛІ

Полетіли журавлі,

Осінь вже настала.

І на край ріднесенький

Вороги напали.

Україно, не здавайся!

Відваги сильній набирайся.

Ти, Країно, не тужи,

Тільки діток збережи!

Всі вони такі малі,

Та вже дітоньки війни.

Ждуть вони батьків з неволі,

Щоб прийшли усі здорові.

Не розумію я одне:

Що війна ця принесе?

Добробуту чи слави?

Горя чи відваги?

Хочу я, щоб все скінчилось,

І війна ця зупинилась.

Ждуть маленькі діточки

Їм життя не миле.

Не розуміють ще вони,

Що батьків убили.

Так, убили на війні

На війні цій лютій.

Може досить? Зупинись,

Ворог мій нездравий.

Не шкода тобі людей?

Діточок, стареньких?

А йому все байдуже,

Аби кров пролити.

Та людину безневинну

До смерті забити.

Україно, рідна мати!

Не здавайся! Ти тримайся!

Ми всі віримо у тебе

Ти ж для нас частинка себе.

переможешь, ненько рідна,

Україна — ти єдина!

Подгорна Ольга, 11 років

 

Напишіть відгук