Муза їм у поміч!

IMG_7048

“Кременчуцька панорама” та ГО “Рідне місто” мають традицію: з нагоди Дня Святого Валентина проводити серед своїх читачів найдушевніший конкурс. Цьогоріч ми запропонували освідчитися коханій людині у віршах і маємо результат: зізнання одне романтичніше за інше.

Особливо приємно, що лірика кохання притаманна не лише молоді, а й людям поважного віку. Їхні вірші були особливо чуттєві та щемливі. Всіх учасників редакція привітала з нагоди Дня Святого Валентина солодкими подарунками та сертифікатами на відпочинок зі своїми другими половинками в боулінг-клубі ТРК «Європа».

Дякуємо, що зігріли нас своїми віршами і вкотре довели: кохання робить людину добрішою, ніжнішою, воно освітлює та окриляє!

Почуття, непідвладні часу

– Я хочу зізнатись у коханні до свого чоловіка, – пише Світлана Натарова. – Познайомилися ми в аспірантурі, разом вже 41 рік, виховали сина та доньку, маємо 4-х онуків. У нашому житті всього було, але кохання не згасло. Я бажаю усім закоханим пронести  своє кохання через усе життя! А цього вірша я написала тоді, коли мій Васильок поїхав у відрядження.
В эту дивную зимнюю ночь,

Когда снег под ногами не скрипнет,

Голос твой – словно нежная скрипка.

Он со мной в эту дивную ночь!

И хоть нет нынче рядом тебя,

Голос твой заменяет мне много.

Да и сам ты идешь со мной в ногу –

Хоть и нет нынче рядом тебя.

Я люблю тебя, слышишь, люблю!

Ты заменишь мне в жизни все сразу!

И шепчу я банальную фразу:

«Я люблю тебя! Очень люблю!

«Коханому»
Вірша з такою назвою 20-річна кременчужанка Яна Яйчун присвятила своєму коханому хлопцеві, який наразі перебуває в лавах Збройних сил України.

– Мій коханий – це моя перша любов, ще зі школи, – зізнається у листі дівчина. – З армії він мав би прийти ще у вересні, але через ситуацію в країні його не відпускають. Хочеться підбадьорювати його щодня – щоб він не сумував і не впадав у відчай. Тому я пишу йому вірші, й ось один із них.
Ти для мене, як повітря, необхідний.
І без тебе, рідний, я одна.
З нетерпінням я чекаю ті хвилини,

Коли будемо разом ти і я.
Знаю я, коханий, тобі тяжко
Службу в армії щодня нести.
Але знай, що завжди в серці
Любов нашу буду берегти.

«Ты мне нужна»

Знайти свою єдину любов пощастило й 20-річному студенту Євгену Кальченку. Для дівчини хлопець написав вірші, але присвятити їх коханій ще не встиг – не наважився. Тому він вирішив зробити це за допомоги нашого конкурсу.

Ты мне нужна, чтобы дарить тебе букеты
И согревать объятьями в холодный день,
Чтоб рядышком с тобой встречать рассветы,
Чтоб дней плохих стиралась тень,

Чтоб любоваться яркою улыбкой,
Свою вот так же подарить взамен,
Делиться и победой, и ошибкой,
И только вместе ждать бы перемен.

Кохання через кілометри

Своє кохання 18-річна студентка КрНУ ім. М. Остроградського Діана Кучерява зустріла

завдяки найкращому другу.

– Це був його двоюрідний брат, який приїхав у гості на канікули, – пише дівчина. – З першого погляду я зрозуміла, що це дуже близька мені людина. Але складність в тому, що ми живемо у різних містах і дуже сумуємо один за одним. Через півроку він приїхав до нас на Новий рік, але канікули дуже швидко закінчились – і він поїхав. Та я все одно знаю, що все в нас буде добре. І жодні кілометри наше кохання не здолають.
Як сильно я тебе люблю –
Словами важко передати,
Пейзажі неба, хвиль, зірок
Цього не зможуть показати.
Як розпускається бутон,
Весною сонечко зустрівши,
Моє кохання проросло,
Світи зробивши яскравіше.
І вітер листя відриває,
Підхоплює і підкида,
І подих мій перериває,
Твій ніжний шепіт: «Ти моя».

Без кохання немає щастя

16-річна школярка Надія Купенко хоч і юна, але вже на власному досвіді знає, що таке кохання: це щастя, радість і сяючі очі.

Говорять, без кохання

І щастя не буває,

Де двоє є закоханих,

Там радість розцвітає.

Кажуть, буває, очі аж сяють,

Мабуть, ці очі палко кохають.

Вам побажати хочу щосили:

Самі кохайте і вас щоб любили!

Любов до дітей – найбільша

– Моя мама – педагог, вихователь із 30-річним стажем, – пише Олена Володіна. – В її житті було справжнє кохання, але волею долі склалося так, що їхні з татом шляхи розійшлися ще тоді, коли я була маленька. Тож любов до дітей для мами стала сенсом її життя. Мама дуже романтична та емоційна натура, в неї багато віршів, але цей – мій улюблений.

Ночь! Какая красивая ночь!

И есть у нас сын, и есть у нас дочь.

Встанешь, глянешь – солнце светит

И не плачут сизари,

Потому что есть у нас дети –

И от этого легче внутри.

Залишити відповідь