Мгар, де легше дихати…

IMG_0955

Група кременчужан, більшість якої склали представники товариства інвалідів, відвідали Мгарський Спасо-Преображенський храм. Ця поїздка – щирий подарунок Всеукраїнського благодійного фонду «Джерело Дніпра», Почесним Президентом якого є Володимир Матицин.Мгарський монастир – одна з найдивовижніших православних святинь Полтавського краю. Після десятиліть запустіння у далекому 1993 р. собор відкрив свої двері для прихожан. Із напівзруйнованої у радянські часи будівлі без вікон і дверей сьогодні перед очима постає величний собор, одна з найвищих дзвіниць Полтавщини, монастирський скит. Ченцям Мгарського монастиря за ці 20 років вдалося майже повністю відновити православний храм, до якого звідусіль їдуть сотні та тисячі паломників.

IMG_0966

Понад 2 години дороги з Кременчука, й ось він – Свято-Преображенський собор Мгарського монастиря. Навколо – охайний двір, заготовлені на зиму дрова, акуратні лавочки і навіть дикі птахи у клітках та домашні – просто на вулиці. Всюди – тиша і спокій, яких так не вистачає нам у повсякденному житті.

У соборі залишилась єдина нереставрована ікона – як настанова нащадкам ніколи більше не повторювати помилок минулого. На іконі залишились сліди від куль, які випустили з рушниці в далекому 1919 р. більшовики.

IMG_0974

– 19 серпня 1919 р. до монастиря увірвались близько сотні більшовиків. Вони здійснили наругу над святинями, пограбували церковні святині, забрали з монастиря всі харчі, знущались над монахами. Так тривало кілька днів. А коли до монастиря наблизилась добровольча армія, монахів розстріляли, звинувативши у зв’язках із білогвардійцями, – розповіли нам священики сумну історію ікони святої мучениці Олександри і всього Мгарського монастиря.

IMG_0992

Після цих подій у монастирі влаштували спочатку патронат для дітей «ворогів народу», потім – військові склади, а у 1985 р. – піонерський табір. 17 мгарських ченців, розстріляних більшовиками, поховані за вівтарем скитської церкви Благовіщення. І сьогодні їм вклоняються всі православні, які приїздять до цього святого місця.

IMG_0925

Сумна, але повчальна історія вельми вразила учасників екскурсії. Вони мали змогу помолитись у тиші собору, попросити у Бога миру і спокою для себе, своїх близьких і своєї багатостраждальної країни. Сподіваємось, їхні молитви почуті.

IMG_0918

Дорога додому була наповнена враженнями, якими ділилися всі учасники екскурсії між собою. А ще дружніми оплесками дякували організаторам подорожі – представникам ВБФ «Джерело Дніпра» за чудову можливість відвідати святі місця, доторкнутись до історії свого краю і наповнити душу сподіваннями і молитвами.

IMG_1000

Ірина Овсійко, заступник голови Кременчуцького товариства інвалідів:

– У Мгарському монастирі я вперше, але напевне приїду ще. Такі дивовижні ікони, як і сам собор – справжнє диво. Я тут відчуваю себе більш вільною, можливо, особливе монастирське повітря цьому сприяє. Легше дихати, і піднесення охоплює душу. А ще сподобалась монастирська худоба. Качки, немов іграшкові, живуть поруч із собором. Дуже цікаво і пізнавально для всіх відвідувати такі святі місця.

IMG_1022

Світлана Карпух, кандидат у майстри спорту з настільного тенісу, нещодавно повернулась із Бельгії, звідки привезла 2 золоті медалі:

– Приємно повернутись додому й одразу потрапити у таке святе місце. Мене дуже зацікавила розповідь екскурсовода, цікаво знати про цей монастир якнайбільше. Хотілося ще більше дізнаватись з кожним роком. Мені здається, якщо люди більше уваги приділяли б духовному розвитку, частіше відвідували такі святі місця, то і війни не було б.

Текст: Ірина Житня, фото: Артем Нетесаний.

Напишіть відгук