Громадськість Кременчука вимагає незалежної експертизи будівництва Біланівського ГЗК

11 червня в актовому залі КНУ ім. М.Остроградського відбулися громадські слухання щодо наслідків будівництва Біланівського ГЗК для кременчужан (Кременчука). В роботі зібрання прийняли участь науковці, депутати, представники громадських організацій та студентська молодь.
Потрібно зазначити, що на слухання прийшло не надто багато людей – менше сотні, і переважно ті, хто зазвичай ходить на всі подібні заходи. Чи свідчить це про те, що більшості кременчужан байдуже, що відбуватиметься поряд з містом найближчого часу? Або не стільки байдуже, скільки не хочеться нічого робити, аби убезпечити себе та своїх близьких від екологічної катастрофи? Хоча, можливо, це організатори заходу не провели достатньої роботи, аби проінформувати кременчужан про проведення громадських слухань на вкрай важливе для мешканців міста питання. Зокрема, на захід не були запрошені представники міської влади.
Декан факультету природничих наук КНУ, доктор технічних наук, професор Володимир Шмандій у своєму виступі звернув увагу на те, що проведення екологічної експертизи проекту будівництва Біланівського ГЗК чомусь доручили Харківському НДІ, хоча в Кременчуцькому національному університеті працюють не менш досвідчені науковці. Він припустив, що замовники експертизи побоювалися більш прискіпливого вивчення кременчуцькими екологами всіх шкідливих наслідків роботи нового ГЗК і тому вирішили звернутися до науковців з іншого міста.
Про вплив відходів виробництва майбутнього ГЗК на природне середовище на слуханнях розповіла доцент кафедри безпеки життєдіяльності КНУ Тетяна Козловська. За її словами, залізну руду на Біланівському родовищі збиралися добувати ще у 1965-1966 роках. Проте, тоді від цього відмовилися із-за високого вмісту у руді урану. Наразі будь-яка інформація щодо цих питань закрита як для громадськості, так і для науковців. Тетяна Козловська звернула увагу на проблему забруднення водоймищ кар’єрними водами і пояснила, що в останні роки у Дніпрі вже не має тих водоростей, що були раніш — їх витіснили синє-зелені.
— Єдиний «плюс» – синє-зелені водорості настільки токсичні, що вони знищують холерний ембріон. Отже нам можна не боятися холери, — додала науковець «оптимістичної» нотки до своєї доповіді.
Дуже яскраво на слуханнях виступила студентка КНУ Аніка Лісовець. Вона привернула увагу до проблеми недовіри громадян нашої країни до державних установ, які покликані їх захищати. А це приводить до того, що нема куди звертатися з тим, щоби проконтролювати та обмежити шкідливий вплив Біланівського ГЗК та інших промислових підприємств.
— Ми за розвиток, за нові робочі місця, але постає питання ціни. За які кошти можна придбати нові легені чи нирки? Те, що власники Біланівського ГЗК обіцяють вкладати кошти в соціальний розвиток – це добре. Але ми не хочемо бути соціально захищеними каліками», — наголосила студентка від імені молоді.
Вона зауважила, що розповідям про безпечність виробництва можна було би повірити, якби поблизу санітарно-захисної зони кар’єру проживав сам власник, а його діти ходили до найближчої школи.
— Ми не повинні відбирати право на здорове майбутнє у ще не народжених українців, — завершила свій виступ Аніка Лісовець.
На слуханнях також говорили про економічні наслідки будівництва Біланівського ГЗК для Кременчука, що може привести до закриття КНПЗ та суміжних з ним підприємств, та подальшої «деіндустріалізації» міста з відповідними соціальними наслідками. Коментуючи заяви щодо можливості ліквідації ставка-випарювача, наголошувалося на тому, що витрати на цей захід в декілька разів перевищать прибуток від роботи Біланівського ГЗК, що робить цей проект економічно безглуздим, а значить і не реальним.
Громадські слухання прийняли резолюцію з вимогою провести незалежну державну експертизу проекту будівництва Біланівського ГЗК, який може стати справжньою екологічною катастрофою для Кременчука та всього регіону.

Напишіть відгук