Децентралізація: більше влади і грошей громадам

96_main

Громадам — більше влади і грошей

До Конституції України, ухваленої 18 років тому, знову пропонують внести зміни. Вони мають докорінно змінити державний устрій країни. Децентралізація влади, про яку зараз активно говорить керівництво держави, покликана надати максимально більше повноважень місцевому самоврядуванню й забезпечити фінансами.

28 червня 1996 р. Верховна Рада України ухвалила Конституцію Української незалежної держави. За 18 років, що минули з того часу, зміни до Основного закону намагався внести кожен з українських президентів. Однак лише дві кампанії зі зміни Конституції були результативними (в 2004 та 2010 рр.), більше того – призвели до корінної зміни політичного устрою України.

П’ятий Президент України Петро Порошенко ще під час перевиборчої кампанії заявив про наміри реформувати українську державну владу за польським взірцем. Наразі Уряд запрошує українців до широкого обговорення змін, які пропонується внести до Конституції України в частині місцевого самоврядування з метою максимальної децентралізації влади.

– Позиція уряду – ця реформа має бути всебічно обговорена, мають бути враховані думки всіх територій, всіх громад для того, щоб ця система була якомога ефективнішою, – підкреслив, презентуючи напрацьовані зміни, віце-прем’єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Володимир Гройсман.

Спочатку – вибори, потім – децентралізація?

Документ щодо концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні надійшов і до Кременчуцького міськвиконкому. Він розміщений на офіційному сайті міської ради: www. kremen.gov.ua, в розділі «Нормативно-правові документи». Водночас у Кременчуцькій мерії готуються до широкого обговорення запропонованої концепції, як того вимагає керівництво держави й області. За словами секретаря Кременчуцької міської ради Василя Івка, Полтавська ОДА розробила графік, згідно з яким, обговорення на рівні міських рад передбачено в серпні цього року, на рівні області – у вересні, тобто процес розрахований до осені, що має всі шанси ознаменуватися перевиборами до парламенту.

–Зараз дуже активно ведуться розмови про необхідність дострокових виборів до Верховної Ради, але паралельно з цим триває і дискусія: на якій законодавчій базі проводити ці вибори? Якщо Україна повернулась до Конституції 2004 р., то має бути пропорційна система виборів до парламенту, але ж законодавча база сьогодні розрахована на змішану систему, тобто половина депутатів обирається у мажоритарних округах, половина – за партійними списками, – говорить Василь Івко й озвучує ще низку нез’ясованих питань, пов’язаних з нині запропонованими змінами до Конституції. Зокрема він звертає увагу на те, що передбачено змінити структури обласних та районних рад, наділити їх керуючими функціями, передати повноту влади органам місцевого самоврядування.

– І коли я чую заяви політиків, що разом із парламентськими сьогодні треба провести і місцеві вибори, то в мене виникає питання: а на якій базі? Що попереду в нас має бути: вибори чи децентралізація? – висловлює думку щодо політичних дискусій Василь Івко. – Ми декларуємо, і віце-прем’єр (Володимир Гройсман – ред.) говорить про те, що концепція розвитку місцевого самоврядування розрахована на певний час, тобто до осені цього року. Спочатку – формування законодавчої бази і потім, на її основі та з урахуванням децентралізації влади, наступного року, – проведення місцевих виборів.

Кременчук може збільшитися за рахунок прилеглих сіл

Стосовно реформи влади в Україні секретар Кременчуцької міської ради відзначає, що з нетерпінням чекає на 2 законопроекти: про місцеве самоврядування таадміністративно-територіальний устрій. У документах, що надійшли до Кременчука для обговорення, на жаль, дуже мало конкретики. Зокрема йдеться про створення трирівневої системи адміністративно-територіального устрою: регіон, район, громада.

– Регіон – це область, район – теж більш-менш зрозуміло, але знову ж таки лише зі слів посадовців про створення на Полтавщині трьох великих районів – на базі Полтави, Кременчука, Миргорода. А головне для нас сьогодні – незвичне поняття «громада». Проект передбачає, що тут може бути об’єднано кілька населених пунктів. Ще кілька років тому, зокрема при ухваленні Схеми планування Кременчука, ми виходили з пропозиціями приєднання до нашого міста прилеглих сільських рад. Але діючий закон передбачав таку можливість лише за згодою самих рад. Останні ж сприймали таку перспективу неоднозначно, – говорить Василь Івко. Всіх, кому цікава тема реформ, він запрошує до обговорення й внесення пропозицій.

 

Залиште зароблене!

Децентралізація передбачає, що органи місцевого самоврядування отримають не тільки додаткові повноваження, а й фінансові ресурси. Про те, яким має бути принцип наповнення місцевих бюджетів, уряд цікавився безпосередньо на місцях. Зокрема свої пропозиції Кременчук представив разом із членами Асоціації міст України.

Якщо держава не може, місто допоможе?

– Перша наша принципова позиція – бюджетними коштами на виконання делегованих державою повноважень (утримання галузей медицини, освіти, культури, спорту, органів місцевого самоврядування) ми повинні бути забезпечені повністю, а не так, як сьогодні – норматив фінансування доведено відповідно до формульних розрахунків – на учня, на дитину, на кількість населення, при цьому не враховується існуюча мережа бюджетних закладів. Отже, щоб забезпечити 100% наповнення 1-го кошика бюджету і виконання делегованих повноважень, ми змушені щороку витягати від 45 до 65 млн грн з 2-го кошика міського бюджету, тобто віддавати ті кошти, що мали б використовуватися на виконання повноважень власних – утримання міського господарства, – говорить головний фінансист Кременчука, заступник міського голови Тетяна Неіленко.

За її словами, щоб припинити практику постійного перетягування коштів з власних повноважень на делеговані, Асоціація міст України запропонувала розділити рахунки 1-го та 2-го кошиків міських бюджетів. Наразі ж рахунок єдиний, з якого держава зобов’язує місто у першу чергу виплатити заробітну плату працівникам бюджетних установ і сплатити за енергоносії. Ситуація виходить майже парадоксальна: коштів, передбачених державою на делеговані повноваження, не вистачає, щоб виплатити зарплати бюджетникам, місто чи не щомісяця бере в держави короткотермінові позики і змушене їх повертати. «Це нонсенс. Сьогодні ми взяли позику і з завтрашнього дня маємо повертати 85% від суми, яка надходить на загальний рахунок в казначействі, не поділяючи її на делеговані і власні повноваження. В результаті, непрофінансованими залишаються програми житлово-комунального господарства, будівництво, ремонти, реконструкції тощо», – говорить Тетяна Неіленко. Розділення рахунків 1-го і 2-го кошиків бюджету, на думку фінансиста, змусить державу при дефіциті коштів на делеговані повноваження надавати дотації, а не залізати в кишеню міста.

Місто має самостійно обирати банк

– Я спілкувалась зі своїми колегами, є пропозиція від органів місцевого самоврядування взагалі винести рахунки доходів і видатків на виконання власних повноважень з Держказначейства і дати нам право самим обирати банки для обслуговування. Сьогодні в Україні є три державні банки: «Ексім», «Ощадбанк» і «Газбанк». Ми готові обслуговуватися в одному з них, а рахунки на виконання делегованих повноважень нехай залишаться в Держказначействі, яке буде контролювати: скільки грошей прийшло, скільки витрачено. Ніхто не заперечує, але дайте нам можливість кошти на власні повноваження витрачати на утримання й розвиток міста, – наголошує віце-мер.

Принцип формування бюджетів потрібує змін

Важливий момент – зміна принципу формування місцевих бюджетів на користь місцевих громад, котрі наразі відраховують більшу частину доходів у скарбницю держави. Для прикладу: в 2012 р. Кременчук зібрав загалом по всіх видах податків та зборів 9 млрд грн, місту ж з цієї суми разом із трансфертами залишили близько 1 млрд. Потреби міста-донора мають бути забезпечені хоча б відповідно до існуючих нормативів, – наголошує Тетяна Неіленко. Дійсно, є нормативи утримання бюджетних закладів, проведення в них ремонтів, оновлення матеріальної бази, але про них в умовах суцільної економії вже давно ніхто не згадує.

– Якщо ми, враховуючи ці нормативи, можливість виконання певного обсягу робіт, самостійно сформуємо свій бюджет і в нас залишаться «зайві» гроші, ми можемо віддати їх до бюджетів інших рівнів, – пояснює Тетяна Неіленко принцип формування місцевого бюджету «знизу догори». Сьогодні ж підхід Мінфіну до формування місцевих бюджетів узагальнений, він не враховує специфіку регіонів, – зазначає фінансист і наводить наочний приклад: сьогодні Полтава виконує свій бюджет, а Кременчук – промислове місто – ні, бо через нестабільну роботу підприємств люди не отримують зарплати, а бюджет, відповідно, податків із доходів фізосіб, які є основним джерелом наповнення казни міста.

Проблеми промисловості можна було б спрогнозувати, – вважає Тетяна Неіленко, – і бюджет тоді був би сформований по-іншому: показники доходів були б меншими і реальними до виконання, а на утримання соціально-культурної сфери передбачалася б державна дотація. Сьогодні ж Кременчук – єдине місто на Полтавщині, яке не виконує свій бюджет, такі ж проблеми відчуває і промислове Запоріжжя. Принцип формування місцевих бюджетів має бути змінений, – наголошує головний фінансист Кременчука Тетяна Неіленко.

Нардеп просить списати позики

Як повідомила віце-мер Тетяна Неіленко, за ініціативою міської влади народний депутат від Кременчука Юрій Шаповалов підготував законопроект про списання середньострокових позик, котрі місто брало упродовж 2-х останніх років у зв’язку з невиконанням дохідної частини бюджету. В разі, якщо ці позики в сумі понад 100 млн грн будуть списані, з міста знімуть величезний тягар. Тетяна Неіленко зазначає: за словами нардепа, законопроект уже зареєстрований у парламенті.

Асоціація міст України пропонує ввести відповідальність для Держказначейства за непроведення платежів. Станом на кінець 2013 р. сума заблокованих казначейством рахунків Кременчука становила понад 30 млн грн, сьогодні залишається ще 12 млн непроведених платежів, в основному по капітальних видатках.

Інна Данилова

kp-office@panorama.pl.ua

 

 

Напишіть відгук