Ефективність нульова, а перспектива гарна

news-5iyzveRTUj

Кременчуцька мерія чекає на адміністративну реформу, що збільшить повноваження органів місцевого самоврядування, зокрема й у питаннях екологічної безпеки. А поки, в очікуванні змін, міська влада хоче вкласти чималі гроші у створення муніципальної системи контролю за забрудненням середовища. Однак деякі депутати вважають це волаючим марнотратством.

У листопаді 2011 р. для відділу екологічної безпеки Кременчуцького міськвиконкому було придбано пересувну екологічну лабораторію – мікроавтобус зі спеціальним обладнанням для вимірювань викидів в атмосферу. За це місто заплатило понад 1 млн грн, натомість ефект отримало нульовий. Лабораторія, дійсно, їздить по місту й здійснює заміри, але проблема в тім, що результати цих вимірювань йдуть, по суті, котові під хвіст. Навіть якщо зафіксовано перевищення норм викидів, це не бере до уваги жодна з контролюючих служб, котра має право штрафувати забруднювачів екосередовища. Самостійно ж карати порушників чиновники – фахівці екологічного відділу – не можуть, бо не дозволяє закон. Зокрема, ст. 255 Закону України «Про адміністративні правопорушення» конкретно визначає осіб, які мають право складати протоколи. Працівників мерії серед них немає.

Через це муніципальна лабораторія неодноразова ставала об’єктом жорсткої критики з боку деяких депутатів міської ради, мовляв, гроші витрачено дарма. А цими днями пристрасті навколо диво-техніки спалахнули з новою силою. Справа в тім, що попри депутатське незадоволення, міськвиконком наполегливо просуває ідею створення в Кременчуці цілої системи контролю за забрудненням навколишнього середовища, однією зі складових якої є муніципальна лабораторія. Тож на сесію міської ради, що відбулася 25 листопада, було винесено питання про виділення ще 142 тис. грн на придбання нового обладнання для означеної лабораторії. Ще в ході підготовки до пленарного засідання у депутатів виникло бажання почути звіт про її роботу.

За словами Марини Палах, директора КП «Науковий центр еколого-соціальних досліджень» моніторинг повітря лабораторія здійснює з лютого 2012 р., перевіряє вміст оксиду вуглецю, оксиду азоту, діоксиду азоту, діоксиду сірки, аміаку, суми вуглеводнів, вміст пилу та вимірює радіаційний фон. Усього 8 показників. Але цього дуже мало, бо, за словами еколога, постанова Кабміну про моніторинг повітря вимагає проводити вимірювання по 29-ти забруднюючим речовинам у таких промислових містах, як наше. Тому й постало питання придбати додаткові прилади для лабораторії, щоб розширити діапазон вимірювання до 14-ти інгредієнтів замість 8-ми.

А в перспективі міський центр екодосліджень мріє про встановлення стаціонарних постів-спостережень у санітарно-захисних зонах підприємств, що дозволить отримувати  цілодобову онлайн-інформацію про викиди і врешті унеможливить укривання фактів перевищень норми концентрацій шкідливих речовин.

Марину Палах підтримує і начальник міського управління з контролю за станом благоустрою та екологією Сергій Гаріфов, який стверджує, що саме завдяки існуванню муніципальної лабораторії кременчуцькі підприємства заворушились і почали вкладати кошти в модернізацію своїх систем очищення викидів. А перший віце-мер Віктор Калашник однозначно заявляє, що треба думати про майбутнє.

– Я згоден з тим, що є багато запитань стосовно ефективності роботи цієї лабораторії на сьогодні, але ми впевнені, що зі зміною законодавчої бази, проведенням адміністративної реформи, коли місцеве самоврядування матиме більші повноваження, ця лабораторія буде дієвим інструментом для впливу на підприємства, які забруднюють навколишнє середовище, й елементом впливу в боротьбі за екологічну безпеку в нашому місті, – наголосив Віктор Калашник (засідання міськвиконкому від 21 листопада).

Однак, аргументи влади на позицію її опонентів у цьому питанні не вплинули. На сесії міськради проект рішення про виділення додаткових коштів на модернізацію лабораторію викликав чималий резонанс та бурхливе обговорення. Депутат міськради Ігор Березенський (фракція партії «Рідне місто») навіть назвав еколабораторію «аферою», за допомоги якої розкрадалися кошти. З ним солідарні й колеги по фракції Олександр Роженко та  Олег Максак, запитуючи чиновників: які заходи були вжиті до 15-ти порушників, котрих за 2 роки роботи виявила еколабораторія, й коли врешті місто побачить реальні результати роботи цієї недешевої техніки? За зняття питання з розгляду виступили й депутати Володимир Шапран (КПУ) та Віктор Бугайчук (ВО «Свообода»), до речі, колишній губернатор Полтавщини, який повернувся до Кременчука. Пан Бугайчук навіть запропонував переобладнати машину лабораторії під «швидку допомогу» та відправити до зони АТО.  В результаті питання так і не набрало необхідної підтримки депутатів. «За» проголосували лише 29 обранців, для затвердження не вистачило лише двох голосів.

Олександр Роженко:

– Скільки коштів і скільки часу ще потрібно, щоб отримати ті результати, до яких ми прямуємо? Ще постійне додаткове програмне забезпечення, додаткові стаціонарні пости. Де цьому край? Ми вимагаємо, аби екологічна служба підготувала нам чітку програму, що це дасть нам потім.

Олег Максак, депутат Кременчуцької міської ради (партія «Рідне місто»):

– За 2 роки роботи лабораторії складено  625 протоколів, у 15 випадках зафіксовано перевищення допустимих норм шкідливих викидів. І це за 2 роки! Але головне – що далі? Які запроваджені санкції по цим 15 випадкам? Жодних. Так, «іграшка» у нас чудова, але треба порівнювати ціну питання. Добре, що є така лабораторія, але скільки це коштує, і який результат на виході? А ми продовжуємо її утримувати.

Із лютого 2012 р. за результатами вимірювань муніципальної еколабораторії складено 625 протоколів. У 15 випадків було зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій викидів.

Залишити відповідь