Декомунізація в дії

1433407713_izobrazhenie-004

До грудня 2015 р. в Україні мають демонтувати пам’ятники та перейменувати вулиці, пов’язані з комуністичною епохою чи її діячами. Цього вимагає Закон «Про заборону пропаганди символіки тоталітарних режимів», 15 квітня підписаний Президентом України. У Кременчуці до непростої справи готові.

Цього тижня Кременчуцький міськвиконком повинен затвердити перелік заходів на виконання вимог закону щодо перейменування міських вулиць та об’єктів з комуністичними назвами, а також демонтажу пам’ятників, зображень тощо, які містять символіку тоталітарного режиму або
присвячені особам, причетним до організації Голодомору 1932-1933 рр. в Україні та політичних репресій.
Перший крок на шляху виконання закону – це підготовка переліку всього, що має бути демонтовано або перейменовано. Лише за приблизними підрахунками у Кременчуці потрібно змінити назви близько 100 вулиць та провулків.
– Потрібно, щоб попрацювали фахівці-історики, склали перелік об’єктів для знесення і перейменування, потім він буде оголошений для громадського обговорення, щоб отримати зворотній зв’язок, можливо, мешканці щось підкажуть. На підставі отриманих пропозицій буде сформований остаточний список для затвердження на сесії міської ради (якщо це стосується перейменування вулиць – авт.) чи міськвиконкому (демонтаж зображень, пам’ятників, написів тощо), – роз’яснює керуючий справами міськвиконкому, голова міської комісії з найменувань міських об’єктів Руслан Шаповалов.

І хто за це заплатить?
Терміни дуже стислі – у червні перелік має вже бути надрукований у місцевих газетах, у липні-серпні – пройти громадське обговорення, і з вересня вже безпосередньо взятися за перейменування-знесення. На жаль, закон жодним чином не торкається фінансової сторони цієї справи, вочевидь, витрати ляжуть на ті організації, підприємства, мешканців, котрі розташовані або проживають на опальних вулицях. Хоча й ведуться розмови про те, що переоформлення всіх документів, яке потягне за собою перейменування, має відбуватися безкоштовно, але це поки що на рівні чуток. В які, до речі, слабо віриться. Тож проект рішення міськвиконкому передбачає, що міське фінуправління має готуватись до виділення коштів на заходи, пов’язані з перейменуванням міських об’єктів, які перебувають у комунальній власності міста, зокрема на заміну аншлагів, табличок, переоформлення установчих документів тощо.
– У бюджеті коштів на ці витрати не передбачено, так само не передбачено коштів і на демонтаж об’єктів. Але закон є, і ми готові його виконувати, – наголошує Руслан Шаповалов.

Перейменування може паралізувати вибори
Є ще одна суттєва проблема, про яку в Києві поки що мовчать. Перейменування вулиць може паралізувати підготовку і проведення місцевих виборів у жовтні цього року, адже ці процеси майже співпадають по термінах.
– Немає жодних роз’яснень, як бути при складанні списків виборців. Адже, коли має місце факт перейменування вулиці і нова назва потрапляє в державний реєстр – усе, старої назви немає ніде. А в нас понад 100 вулиць, і вже можуть бути серйозні проблеми. Це питання обов’язково потребує роз’яснення, бо можна просто паралізувати вибори, – говорить керуючий справами міськвиконкому. Він зазначає, що розумним виходом із ситуації могло б стати рішення проводити процес перейменування вулиць у встановлені терміни, але передбачити, що нові назви набудуть чинності вже після виборів.

5 млрд грн., за попередніми оцінками, потрібно на зміну адресних табличок, вказівників тощо.
15 тис. вулиць підлягають перейменуванню.
25 міст України змінять свої назви.

На жаль, закон жодним чином не торкається фінансової сторони цієї справи, вочевидь, витрати ляжуть на ті організації, підприємства, мешканців, котрі розташовані або проживають на опальних вулицях.

Напишіть відгук