Новини Кременчука

Архів...

Погода у Кременчуці

Корисні посилання

ООО "Псел ЛТД"

Европейский готель

Буде зелено у хаті

images(7)

На свято Трійці наші предки вклонялися буянню природи. Бо зелений колір – символ надії, відновлення життя, пробудження, розквіту. З давнини й донині зберігся звичай прикрашати оселі та подвір’я клечальною зеленню, аби відігнати усіляку нечисть та захиститися від злого ока. Проте це слід робити правильно.

На Трійцю в основному у селах можна побачити щедро прикрашені клечанням двори та будинки. Я називаю їх пахучим сплетінням трав. Чебрець, материнка, м’ята, полин, любисток, пижмо, жасмин, татарське зілля, ясен, клен, липа, – такими рослинами зазвичай прикрашають ворота, хвіртки, навіси над дверима, одвірки, віконниці, у будинках трави застромляють за образами, прикрашають стіни, ставлять у вази. А підлогу встеляли тільки-но зрізаною осокою та рогозом, аромат і прохолода від яких розноситься по всьому будинку. Колись саме на покутті ставили гілку клена, за образами чіпляли бузок та жасмин, коло вікон і дверей – гілки ясена, знаходили там місце і для чебрецю та гіркого полину, бо їх вважають магічними рослинами, які боронять від нечистої сили. Навіть за двері у хліві устромляли гілки осики, бо в народі вірять, що її боїться нечисть. У русалчин тиждень не можна купатися в річці, доки не кинути у воду полин та любисток, а на саму Зелену неділю взагалі не можна заходити у річку, – розповідає Зоя Борець із с. Мозоліївка Глобинського району.
Прикрашали двори та домівки в Клечану суботу – напередодні свята Трійці. Причому колись було заведено рвати рослини босоніж, аби не лише набратися сили у природи, а й щоб дерево, з якого рвали гілки, не всохло.
На П’ятидесятницю (так ще у народі називають Трійцю, бо відзначають її на п’ятдесятий день після Великодня) на святкову службу до церкви йдуть із букетиками пахучої клечальної зелені. Зоя Борець розповідає, що потім освячені снопики прив’язують в сінях, в хаті на покутті чи за образами і тримають там цілий рік. Навіть коли засихає, такий освячений букетик не втрачає своєї сили. Викидати їх – гріх, тому при митті голови додавали трішки свячених трав, аби голова не боліла, у відварі парили хворі ноги. Трійчанські рослини клали у голови небіжчикові. Немовляті кидали їх у купіль, щоб набиралося сили в ручки і ніжки. Використовували при купанні їх і дорослі, коли відчували слабкість та перевтому. Ще такі букети захищають домівку від грози.
Відомо, що колись на Трійцю ходили на кладовище обмітати могили березовими віниками – вірили, що злі духи відступають, а померлі радіють та сприяють миру, злагоді та багатству в оселі.

Із року в рік помічають, що на Трійцю земля вогка. Хоч і невеликий дощ, але він піде.
У народі помітили: якщо на Трійцю дощ – буде багато грибів.

Кожна рослина у букеті на Трійцю має своє значення:
Чебрець забезпечує добробут родині.
Материнка – ознака здоров’я дітей, які живуть в оселі.
М’ята символізує очищення житла та відведення злих духів.
Полин відганяє усяку нечисть від житла.
Любисток – ознака довголіття.
Пижмо – здоров’я і довголіття.
Жасмин – символ любові.
Татарське зілля – очищення від усього недоброго.
Клен – символ життя.
Ясен – оновлення та відродження.
Липа – довголіття, а також вона віджене тривоги та хвилювання.

 

Напишіть відгук