Конкурс «Мій учитель» — номінація «Мій перший учитель» — учасник №20

Опришко Любов Степанівна
Учитель-методист вищої кваліфікаційної категорії,
відмінник народної освіти України
гімназії № 5 імені Т.Г. Шевченка

Опришко Любов Степанівна

Коли ми приходимо в цей світ, нас зустрічають лагідні очі мами та жіночого лікаря. Ми іще не усвідомлюємо, що ці дві людини для нас найважливіші, бо з них почалася довга дорога нашого життя…

Опришко Любов Степанівна Опришко Любов Степанівна

Опришко Любов Степанівна Опришко Любов Степанівна

Коли ми перший раз в житті переступаємо поріг школи, то нас зустрічають лагідні очі та щира посмішка першої вчительки. Вона буде поруч з нами не довго, лише 4 роки, проте її ім’я кожен пам’ятатимевсе своє життя, з теплом згадуючи першу вчительку, яка відкрила дорогу в широкий світ знань.
Моїм дітям дуже повезло в житті, адже їх навчає найкращий у світі вчитель – Опришко Любов Степанівна! Це надзвичайно мудра жінка з безмежно широким серцем, сповненим любові до усіх своїх дітлашат 4-Б класу.

Опришко Любов Степанівна Опришко Любов Степанівна

Опришко Любов Степанівна Опришко Любов Степанівна

Опришко Любов Степанівна
Все своє життя, на протязі 40 років, вона працює в школі вчителем початкових класів. Кожного року 1 вересня, заходячи в клас, Любов Степанівна каже: «Добрий день, діти! Я вітаю вас зі святом! Сьогодні ми розпочинаємо наш перший урок – Урок Доброти». Кожен день, навчаючи дітей писати, рахувати, читати, Любов Степанівна вчить їх бути добрими, чесними, порядними, вчить їх бути Людьми. Це не просто слова. Не у кожного вчителя в класі проводяться Уроки Доброти. А для наших дітей – це такий же звичний урок як читання, або математика. Поруч з підручниками на книжковій полиці у кожної дитини нашого класу (як і у інших учнів минулих років) стоїть книжка В. Сухомлинського «Квітка сонця». Це величезна кладень життєвої мудрості видатного педагога, досвід якого наша вчителька має за основу, коли навчає своїх учнів. Всю свою любов, всю свою душу, всю свою майстерність Любов Степанівна віддає нашим дітям. Кожну дитину вона любить, як свою рідну, до кожної дитини вона відноситься з повагою, з кожного вимагає однаково справедливо, в кожному залишає частинку свого серця…
Низький Вам уклін, наша шановна Любов Степанівно, ми всі Вас дуже-дуже любимо!
Замість мами – в класі вчителька, –
Кращій друг наш та порадник.
Допоможе нам навчитися,
А як сумно – то й розрадить.
Тож дозвольте замість квіточок
В це осіннє, Ваше свято,
Наших щирих тридцять посмішок
Вдячно Вам подарувати!

З повагою, учні та батьки 4-Б класу.

Напишіть відгук