Конкурс «Мій учитель» — номінація «Мій класний-першокласний» — учасник №19

Учасник №19: Яненко Світлана Миколаївна
Голова кафедри вчителів-філологів, учитель-методист української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії
гімназії № 5 імені Т.Г. Шевченка

Яненко Світлана Миколаївна

Чи знаєте ви українську школу? Ні, ви не знаєте звичайної української школи. Рано вранці, тільки-но пізнє осіннє сонечко починає здіймається над міськими будинками, заливаючи світом все навкруги, ближче до восьмої ранку, наша рідна гімназія потроху починає оживати. Перші школярі (ті, що завжди пунктуальні і ніколи не спізнюються) сходяться неквапно, поволі, розглядаючи осінні пейзажі.У них навіть є час заглянути на шкільний майданчик, де зараз вельми цікаво: нещодавно тут встановили новенькі, блискучі, яскраво розфарбовані тренажери. Останні школярі (ті, що постійно спізнюються) поспіхом летять у школу, нагадуючи зляканих птахів. Взагалі, шкільне подвір’я гімназії зранку схоже на великий галасливий пташник. Проте, лише пролунає дзвоник, який начебто скликає всіх: «На-а яр-ма-ро-о-к!» (Ой, пробачте!) «На-а уро-о-к!» миттєво подвір’я стає порожнім та тихим, наче осіння тиша…

Яненко Світлана Миколаївна Яненко Світлана Миколаївна
А от у стінах гімназії піднімається гучний лемент, по коридорах наче бомбардувальники носяться молодші школярі, неквапливою ходою (наче павичі) до класів пливуть старшокласники… Починається буденний шкільний день.
Якщо потихеньку, навшпиньки (адже розпочалися уроки) піднятися на третій поверх і заглянути за величезні красиві різьблені дерев’яні двері (під № 34), можна опинитися в затишному класі української мови, де навчаються сучасні українські школярі 8-Б класу.
Звичайні уроки проводить не звичайна вчителька: Світлана Миколаївна Яненко – наш класний керівник, викладач української мови та літератури. Нам всім дуже пощастило, бо наша класна – першокласна! Вона може бути водночаслагідна, як мама і сувора, як тато.
Ми любимо свій клас, тому що він гармонійно поєднує в собі сучасне і минуле: новітні технології мирно співіснують поруч з елементами фольклору. Наш клас нагадує українську хатинку – мальовничий з середини, світлий і просторий. А от Світлана Миколаївна – файна господиня нашої класної хатинки. Так ж чорнява, з широкою щирою посмішкою та справжнім українським гумором.
В очікуванні вчительки,передпочатком уроку у класі стоїть шум, гам, тарарам: хтось перемовляється із сусідом по парті, хтось «скатує» алгебру у друга, а хтось просто досипає перервані сни.

Яненко Світлана Миколаївна Яненко Світлана Миколаївна

Як тільки вона заходить до класу – ґвалт згасає, шумні бешкетники завмирають, наче злякані мишенята, соні учні враз перестають куняти і широко розплющують очі, а усі списування ховаються під парти…
Урок починається з того, що Світлана Миколаївна перевіряє домашнє завдання… Раз! Усі пари очей розсіяно бігають по підручниках, а мозок відчайдушно намагається згадати, що ж будуть зараз питати? Наша мудра вчителька задає кожному невеличке питання, блискавично вираховуючи із учнівської відповіді, хто якісно підготувався до уроку, а хто тільки погортав сторінки підручника… А як цікаво Світлана Миколаївна подає новий матеріал! Коли вона починає розповідати, перед очима з’являються яскраві образи літературних героїв, ти піддаєшся чарівному впливу розмовника і попадаєш в цікавий світ книги.
Навіть звичайнісінькі занудні граматичні правила української мови запам’ятовуються легко, тому що всі вони вміло переплетені з літературними розповідями.
Кажуть, якщо людина має талант, вона майстерно виконає будь-яке завдання. Це правда. Наша Світлана Миколаївна наче яскрава зірочка постійно спалахує цікавими ідеями, активно втілюючи їх в життя. Скільки цікавих заходів у нас було разом: свято для мам (неординарні виступи учнів в різних жанрах та незвична презентація у вигляді вітальних листівок для своєї мами від кожної дитини класу), новорічні вечорниці, в яких приймали активну участь і батьки, і діти; незабутні екскурсії з класом мальовничими куточками нашої рідної України.
Вчитель – це дуже складна й відповідальна професія. Це легко – багато знати самому, значно важче навчити інших. Це просто – бути вихованою людиною, значно складніше виховувати інших. Це рідкість – мати відкрите серце і широку душу, і це велике щастя, що поруч з нами є люди, які постійно віддають свої знання, свою любов, свою турботу своїм учням, безкорисно вкладаючи в їх серця і душі усе найкраще, що мають самі…
Низький Вам уклін, шановна наша Світлана Миколаївно! Завдяки вашій кропіткій і титанічній роботі, ваші учні виростуть справжніми Людьми.
З повагою, учні та батьки 8-Б класу.

Напишіть відгук